Гіперсомнія: що це таке і як з нею боротися

У сучасному світі, де стрес і перевантаження стали невіддільною частиною життя, все більше людей стикаються з порушеннями сну. Один із таких розладів — гіперсомнія. Це стан, протилежний безсонню і надзвичайно небезпечний для здоров'я. Про нього піде мова нижче.

Симптоми та причини проблеми

Гіперсомнія — це патологічний стан, за якого людина відчуває надмірну сонливість у денний час. Або, як мінімум, постійне відчуття втоми, попри тривалий нічний відпочинок. На відміну від людей, які просто люблять поспати, ті, хто страждає на гіперсомнію, відчувають нестачу енергії, що не зникає після сну. Захворювання значно знижує якість життя, впливаючи на соціальну активність, працездатність, настрій загалом.

Основні симптоми такого стану:

1. Постійна втома та сонливість, попри 8–9-годинний сон уночі.
2. Труднощі з пробудженням, особливо в ранкові години.
3. Проблеми можуть бути з концентрацією, пам'яттю та загальним когнітивним функціонуванням.

Існує кілька причин, які призводять до розвитку гіперсомнії. Такий стан може бути як самостійним (первинний), так і симптомом іншого захворювання (вторинний). В обох випадках самотужки впоратися з проблемою людина не здатна.

Первинна гіперсомнія найчастіше зумовлена генетичними або фізіологічними чинниками. Наприклад, вона може розвиватися на тлі змін у центральній нервовій системі, коли порушується регуляція циклу сну і неспання. Вторинна виникає внаслідок інших захворювань — депресії, синдрому обструктивного апное сну, черепно-мозкової травми або проблем з ендокринною системою.

Психологічні чинники — хронічний стрес і тривожні розлади — також можуть посилювати симптоми гіперсомнії. У таких випадках важливо не тільки лікувати сонливість, а й працювати з першопричинами, впливаючи на емоційний стан пацієнта.

Фази відпочинку та сновидіння

Щоб краще зрозуміти гіперсомнію, варто розібратися, чи корисно спати вдень. А також заглибитися в процеси, що відбуваються під час відпочинку.

Короткий денний сон (близько 30 хвилин) для здорової людини може бути корисним. Він допомагає відновити сили, поліпшити концентрацію і підвищити працездатність. Для людей із гіперсомнією сон у денний час посилює проблему. Він не допомагає зарядитися енергією, а лише посилює відчуття постійної втоми.

Але навіть якщо людина цілком здорова, занадто довгий відпочинок удень викликає відчуття розбитості й ускладнює нічний сон. А його якість вкрай важлива.

Нормальний сон людини вночі ділиться на дві основні фази: повільну (NREM) і швидку (REM). Перша складається з трьох стадій:

1. Перехід зі стану неспання в легкий сон.
2. Поглиблення останнього. Тіло починає активно відновлюватися.
3. Глибокий сон. Найважливіший для фізичного відновлення і зміцнення імунної системи.

REM — це фаза, коли людина бачить сни. Відбувається перероблення інформації, а також емоційна регуляція. Під час цієї фази м'язи повністю розслабляються, але мозок залишається активним, що часто призводить до яскравих сновидінь, які запам'ятовуються.

Цикли повторюються кілька разів за ніч, кожен триває близько 90 хвилин. Найглибші стадії сну припадають на перші години відпочинку, а ближче до ранку збільшується тривалість фази REM.

Сновидіння відіграють важливу роль у житті, хоча часто залишаються неусвідомленими. Основна їх частина відбувається у швидкій фазі: за короткий проміжок часу мозок встигає обробити інформацію, отриману вдень. Сни можуть бути барвистими і дивними, і, як вважають учені, вони допомагають свідомості освоювати набутий досвід, а також регулювати емоційні стани.

Вплив гіперсомнії на сновидіння різноманітний. Наприклад, за надмірної денної млявості в людини можуть збільшитися епізоди відпочинку протягом дня. Це призведе до численних коротких і неструктурованих сновидінь. Вони часто залишають неприємні відчуття. Також у деяких пацієнтів спостерігаються так звані усвідомлені бачення, коли людина розуміє, що спить, і може контролювати те, що відбувається. В інших випадках гіперсомнія супроводжується нічними кошмарами, що лише посилює проблему.

Діагностика та лікування

Для діагностики захворювання необхідно звернутися до фахівця, який запропонує пройти полісомнографію. Це дослідження, що вимірює різні параметри сну: дихання, активність мозку, рухи тіла. Тест множинної латенції також вважається важливим діагностичним інструментом. Він дає змогу оцінити швидкість засинання протягом дня.

Лікування гіперсомнії, причини якої встановлено, залежить від низки чинників. У випадках вторинного стану, спричиненого іншим захворюванням, основна увага приділяється терапії, спрямований на усунення первинної проблеми. Наприклад, якщо сонливість — синдром обструктивного апное, лікування може передбачати використання CPAP-апарату для нормалізації дихання уві сні.

У разі первинної гіперсомнії можуть бути призначені стимулятори, як-от модафініл, які допомагають підтримувати неспання протягом дня. Однак медикаментозне лікування часто поєднується з рекомендаціями щодо режиму: важливо дотримуватися стабільного графіка сну, уникати перевтоми та підтримувати фізичну активність, яка сприяє поліпшенню загального самопочуття.

Які висновки можна зробити

Гіперсомнія — серйозний стан, який не слід ігнорувати. За перших ознак надмірної сонливості та втоми варто звернутися по медичну допомогу. Фахівець проведе діагностику та розробить ефективний план лікування. Уміння керувати сном і уважне ставлення до власного здоров'я значно поліпшать якість життя та допоможуть уникнути серйозних наслідків.