від
Еволюційно організм людини обдарований багатьма корисними й цікавими функціями та можливостями. Деякі з них — вершина розвитку живих організмів, інші — спадок від первісних предків. Одним з останніх можна вважати мелатонін — гормон сну. Ознайомившись з тим, як саме він працює і чим корисний, можна використати ці властивості для поліпшення відпочинку.
Мелатонін — це гормон, що виробляється переважно шишкоподібною залозою головного мозку — епіфізом. Він регулює цикли сну та неспання, що пов'язані з циркадний ритмом — фізичні, психічні та поведінкові зміни протягом 24 годин доби. Повний вплив речовини на людину ще не зовсім ясний, але більшість досліджень показує, що він допомагає синхронізувати «настрій» в різних частинах тіла.
Крім того, хоча мелатонін — це гормон сну, в першу чергу, але вивчено, що він також частково приймає участь в роботі імунної та репродуктивної систем, регулюванні ваги тіла й діє як антиоксидант. Існують дані про його роль в регулюванні менструального циклу у жінок. Деякі вчені повідомляють про можливий зв'язок мелатоніну зі здоров’ ям головного мозку та його вплив на ментальне здоров'я, в тому числі профілактику нейродегенерації, що здатна викликати хвороби Альцгеймера, Паркінсона та деменцію.
Первісні люди, як і більшість ссавців, сприймали ніч як час для відпочинку — погана видимість для пошуку їжі й небезпека зустріти нічних хижаків. Саме тому організм виробив дуже простий спосіб регуляції сну — стимуляція епіфізу відбувається завдяки фоторецепторним клітинам сітківки. Тобто кількість мелатоніну в крові починає поступово збільшуватись з настанням темряви. Сама його назва походить від лат. melas — «чорний». Як один із доказів — люди зі сліпотою, що не реагують на світло, часто страждають на розлади сну.
Потрібно знати, що мелатонін не змушує людину спати, але ввечері, коли стає темно, він переводить її у стан спокійного неспання, що допомагає сприяти сну.
Коли ви отримали уявлення, що таке мелатонін і як він працює, можна здогадатись, чому виспатись наперед неможливо — організм не затримує й не накопичує гормон, його рівень повинен увесь час змінюватись. Порушення його синтезу можуть призводити до виникнення супутніх захворювань.
Гіпомелатонінемія — стан, коли загальний або піковий нічний рівень мелатоніну нижчий за норму, передбачену для певного віку та статі. Окрім травм шишкоподібної залози, дефіцит може бути спричинений:
Він призводить до розладів фази сну (занадто пізнє/раннє засинання й прокидання), нерегулярних ритмів, синдрому не 24-годинного сну.
Протилежний стан — гіпермелатонінемія — показник гормону вище норми зазвичай виникає через надмірний прийом БАДів чи засобів від безсоння, пов'язаних з мелатоніном. Серед «природних» причин:
Надмірне вироблення мелатоніну супроводжується постійною сонливістю, низькою температурою тіла, зниженням м'язового тонусу, запамороченням.
Складнощі із засинанням, поверхневий сон, часте прокидання вночі, недосипання, погані сни викликають втому, зниження уваги й працездатності, роздратованість чи апатію. В такому стані може виникнути бажання допомогти собі додатковим вживанням мелатоніну. Харчові добавки з цією речовиною досить популярні, можуть бути виготовлені з компонентів рослинного чи тваринного походження, проте переважно — із синтетичних складників. Перед прийомом обов'язково ознайомтеся з протипоказання, а ліпше — порадьтеся з лікарем. Зверніть увагу, що гормон сну для людини у форматі БАДів може покращити ситуацію у разовому випадку. Регулярне безсоння потребує системної терапії під професійним наглядом.
Ще один спосіб регулювання кількості мелатоніну та запобігання дефіциту — збалансоване харчування. Ця корисна для всіх процесів в організмі звичка підтримує нормальну роботу епіфіза. Аби функціонувати правильно, йому потрібна їжа з високим вмістом магнію, вітаміну В6, кальцію, нікотинової кислоти. Корисними будуть і продукти з триптофаном, з якого утворюється мелатонін:
На противагу цьому варто скоротити добове споживання кофеїну, який в надмірній кількості здатний пригнічувати синтез гормону сну. Регулярні прогулянки та сонячні ванни вдень також здатні покращити вироблення мелатоніну вночі.
Більшість фахівців все ж радять робити акцент на створенні сприятливих умов для природного синтезу мелатоніну. Всі вони так чи інакше пов'язані з базовими принципами гігієни сну:
Щоденна фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі, легка вечеря за 3–4 години до вкладання, зручне спальне місце й медитації також здатні вплинути на якість нічного відпочинку. Якщо через певні життєві обставини ви вимушені спати вдень, користуйтеся щільними шторами й маскою для сну.
Хоча вченим ще доведеться багато чого дізнатись про загадковий гормон сну, вже сьогодні наявної інформації досить, аби поліпшити своє самопочуття та зберегти здоров'я.